|
 Деякі таємниці бізнесу Луценка, Голомши, Новікова,
Вершняка та інших на теренах Одещини. Рекомендовано для широкого загалу
читачів, які цікавляться справжніми, а не удаваними обличчями
українських політиків й борців із корупцією.
Помилково вважати, що Юрій Луценко, вперше прийшовши до
МВС, був геть не готовим до керівництва таким складним багаточисельним
відомством. Юрій Віталійович прямував до МВС з чіткою метою, маючи за
плечами досвід роботи заступником міністра зі справ науки і технологій.
А мета у новоспеченого міністра була одна: на всі «200» скористатися
моментом, видоїти з МВС, отриманого замість Турчинові в свої революційні
руки, все можливе.
Процес набування капіталу не такий простий, як може
здатися. Безліч державних справ заважають політику й улюбленцю публіки
Луценку налагоджувати й контролювати кримінальний бізнес.
Без поплічників, надійної команди тут ніяк не можна. І
перше, що робить новий міністр – влаштовує тотальні зачистки у керівному
складі МВС та підрозділах і службах на місцях. Відповідно, на місце «непрофесіоналів
і корупціонерів» прийшли «орли Луценка». Їх новий міністр добирав дуже
ретельно.
Головним критерієм відбору стала платоспроможність, а
також залежність від міністра. Кадровими призначеннями від імені Луценка
спочатку завідував Геннадій Москаль. Кажуть, за Луценка ставки за
призначення на керівні посади сягнули небачених висот. Так, місце
начальника обласного главку МВС торгували не менше ніж за мільйон
доларів. Не завжди платили готівкою. Часом несли «цукровими головами» та
«цуценятами»: будинками, землею, машинами, тощо. Друзі Луценка та друзі
його друзів, які почали окупувати керівні крісла, зазвичай виявилися
далекими від міліцейської справи, проте зналися у тонкощах корупційних
бізнесів.
Про перші кроки міністра в кадрово-корупційній площині
повідомляли президенту, але той свято вірив у душевну чистоту Луценка й
нічого не зробив, аби дати тому по руках.
А от сам міністр суворо карав своїх любих друзів в
погонах. Передусім – карбованцем. Кожне порушення закону, про яке
ставало відомо службі внутрішньої безпеки МВС й доводилося до відома
міністра, мало наслідком виплату солідної «штрафної санкції». Але ж,
доводилося «відбивати» гроші, витрачені на призначення та штрафи. Тому
підлеглі пана міністра почали «прибивати» найприбутковіше: контрабанду й
широко надавати послуги з кришування злочинних угруповань, які діяли в
цій сфері з часів «антинародного режиму», із яким так наполегливо
боровся Луценко.
|
Олександр Новиков
|
У цій системі одну з ключових ролей відігравала служба
внутрішньої безпеки, яку очолив Олександр Новиков, від якого стогнало
все МВС. Найактивнішими учасниками процесу збирання данини з
новопризначених начальників обласних управлінь стали заступники Новікова,
передусім його права рука Ярослав Голомша, рідний брат заступника
генпрокурора Миколи Голомші та начальник відділу ДВБ ГУБОЗ МВС Артур
Марін.
Головні різновиди «бізнесу» від Луценка та Новікова:
хабарі за призначення на посади, отримання звань, доля від кришування
бізнесів, контрабанда. Фактично, була запущена кримінальна машина
національного масштабу під керівництвом Луценка та прикриттям
Генеральної прокуратури через тандем братів Голомш. За короткий термін
була створена чітка система збирання «відступних» в масштабах усього МВС.
Спочатку цим процесом керував генерал Москаль, потім – Євдокімов, а
також його заступник Криволапчук. У ГУБОЗі «відповідальним» був керівник
служби Корніч, у ДВБ – Новіков, Голомша та Марін, в УДО – Савченко,
ГУДАІ – Коломієць, УМВСТ – Гарбуз, тощо. Так само чітко діяла структура
на рівні регіонів.
Лише один приклад. У вересні 2005-го за командою
Новікова та з відома Луценка, начвідділу ДВБ Марін використав давно
відому оперативну інформацію про те, що одеські УБОЗ-івці Каліщук та
Кузьменко прикривають контрабандні канали в портах Одеси та Іллічівська.
Результат: корумповані УБОЗ-івці залишилися на своїх місцях, але Каліщук
став двічі на місяць возити до Києва 30 тисяч доларів Маріну.
Особливої уваги заслуговує призначений Луценком на
керівництво міліцією Одеської області полковник Вершняк, про якого наш
сайт вже чимало писав. Завдяки йому Луценко невдовзі став власником
квартири у престижному місці Одеси. У цій операції були задіяні Новіков,
Ярослав Голомша, Марін, заступник начальника УДАІ Одеської області
Стоцька.
Остання, під час передвиборчої кампанії 2004-2005 років
організувала збір коштів «на підкуп виборців» - по 3000 доларів з
кожного структурного підрозділу ДАІ. Із перемогою Ющенка вона
використала ці гроші на отримання посади начальника УДАІ МВС в Одеській
області, а пізніше стала представником міністра в Головному управлінні
МВС України в Одеській області (а фактично – «доглядачем за бізнесом»).
Корінна одеситка, Стоцька за підтримки заїжджого
Вершняка налагодила злочинні схеми збагачення – не лише напрямків
економічної злочинності, але й кримінально-бандитської.
|
Михаил Вершняк
|
Екс-начальник Одеської міліції
Вершняк заслуговує на
окрему увагу. Він одразу став встановлювати контакти із впливовими
одеськими бізнесменами. Один з одеських бізнес-генералів Кауфман
зустрівся з Вершняком й домовився за грандіозний хабар продати дитячий
табір МВС в Одесі. Так Кауфман став власником 2 з 4 гектарів території
табору із будівлями, комунікаціями, тощо. 9 лютого 2006 року на ім'я
мера Гурвіца надійшов лист-погодження від Вершняка про відчуження
земельної ділянки МВС – за усної згоди Луценка. А це є злочин, який, до
речі, дуже легко довести.
А 25-26 лютого того ж року Луценко відвідав Одесу, аби
відсвяткувати вдалу бізнес-операцію. Водночас він дозволив Вершняку
продати ще й частину узбережжя моря в Білгород-Дністровському районі,
який за негласною домовленістю із місцевою адміністрацією «належав»
управлінню місцевого ДАІ.
Більша частина дводенного відрядження Луценка до Одеси
проходила в Михаил Вершняка, де за добу-півтори Луценком, його
одеськими поплічниками та наближеними бізнесменами було пропито понад 20
тисяч гривень. Тоді на підпитку Луценко заявляв особливо наближеним, що
його ніколи не знімуть з посади, оскільки виконує всі команди Президента
й той багато в чому йому завинив.
Що ж до ставленика Луценка в Одесі, Вершняк проявив неабиякі
бізнес-здібності. Він надав вказівку начальнику УДСБЕЗ розпочати тиск на
будівельні компанії області. Після такої обробки, столична фірма «Домоград»,
що будує житловий комплекс «Піонер», розташований до того ж на території
колишнього дитячого садку МВС, який із порушеннями продали Вершняк та
Самокіш, віддала Вершнякові декілька квартир. Те саме зробили й інші
забудовники. В результаті Вершняк отримав 8 квартир в Одесі, дві з яких
оформив на свого водія. Окрім водія Вершняка не залишився без подарунку
й міністр Луценко. Той отримав квартиру в елітному житловому комплексі в
Аркадії. До цього процесу доклав руки заступник Вершняка з тилового
забезпечення Андрій Гукасян. Одразу після цього Вершняку присвоїли
звання генерал-майора.
Через посередництво одеського авторитета Роберта
Сафарова, начальник обласної міліції «кинув» одеську фірму «Моноліт» на
600 тисяч доларів, отримані нібито для вирішення питання про виділення
земельної ділянки під будівництво. Коли за півроку керівник фірми
звернувся до Сафарова по гроші, той пояснив, що вони пішли на хабар за
присвоєння Вершняку генеральського звання.
Фактично за такі самі здобутки отримали генеральські
звання й тодішній начальник УМВСУ в Донецькій області Клюєв та начальник
ГУБОЗ МВС Корніч. Якщо раніше звання присвоювали лише на День
Незалежності, то цього разу Луценко почав розпродаж звань на День
Міліції.
Але завдяки любові сімейства Луценко до Одеси, це місто
подарувало їм не лише квартиру в елітному районі Одеси. Ось вам історія
про те, як безробітна дружина Юрія Віталійовича - Ірина Степанівна
Луценко стала власницею «MAZDA-6
(седан)», держномер 813-79 ОК, отриманої у
подарунок від вдячної одеситки. Й сталося це ще до призначення Луценко
на посаду міністра.
 
За рулем жена Юрия Луценко
Це авто сірого кольору, 2004 року випуску придбане
безробітною одеситкою Світланою Гавриловою й 5 лютого 2004 року було
зареєстроване у МРЕВ-1 УМВСУ в Одеській області.
Того ж дня на авто було
видано постійний техпаспорт, а за три години машину поставили на
тимчасовий облік.
Ще 2 години знадобилося, аби оформити тимчасовий талон
на ім'я Ірини Луценко на право управління терміном на 3 роки.
В
порушення всіх інструкцій ця інформація була введена в базу центрального
серверу одеського підрозділу ДАІ лише 25 березня 2005 року – більше ніж
за рік після постановки авто на облік.
Ми не знаємо, які такі стосунки склалися у тодішнього
революціонера Луценка та заступника начальника ДАІ області Стоцької. Але
можна припустити, що Стоцька зробила ставку на перспективного політика
Луценка й через безробітну одеситку оформила автоподарунок
дружині
майбутнього міністра. Аби ця автовласність не світилася в базах, Стоцька
не стала її туди заносити. Й не зважаючи на те, що Стоцька брала активну
участь у президентській кампанії з протилежного – біло-блакитного боку,
із приходом помаранчевого міністра Стоцьку призначили начальником ДАІ.
Якщо ви вважаєте, що такими є порядки лише в Одеській
міліції та ДАІ, то ви грубо помиляєтеся. Одним рядком: на день
народження міністра керівництво львівської обласної міліції провело
примусове збирання по 50 доларів з кожного ДАІ-шника…
Залишається сподіватися, що це триватиме вже недовго.
При подготовке материала были использованы ссылки на ресурсы:
http://izvestiya.odessa.gov.ua/index.php?go=Newspaper&in=view&id=5203
http://www.ua-pravda.com/gongadze/oborot270205.shtml
http://www.segodnya.ua/print/news/903213.html
17.05.2016
Виктор Сухоруков по материалам интернет изданий
Тема и From-UA, специально для
Одесского Политикума |
